Рекомендована література

Підручник "Паразитологія та інвазійні хвороби с/г тварин" за ред. В. Ф. Галата

Підручник "Паразитологія та інвазійні хвороби с/г тварин" О. М. Єрохіна

Практикум із паразитології за ред. В. Ф. Галата

Довідник з диференціювання збудників інвазійних хвороб тварин за ред С. І. Пономаря

Посібник "Лабораторна діагностика у ветеринарній медицині" В. В. Влізло

Атлас по гельмінтології

        У формуванні світогляду лікаря ветеринарної медицини поряд з іншими клінічними дисциплінами важливу роль відіграє зоопаразитологія. Вона тісно пов’язана із загальною біологією та зоологією. Методи вивчення механізму виникнення імунітету, розвитку патогенезу та сучасні методи діагностики інвазійних хвороб ґрунтуються на методиках, які застосовують у вірусології, біохімії, біофізиці, патологічній фізіології та патанатомії, клінічній діагностиці, ветеринарно-санітарній експертизі. Організація лікувально-профілактичних протипаразитарних заходів має багато спільного з фармакологією, епізоотологією, внутрішніми незаразними хворобами, хірургією, організацією та економікою ветеринарної справи. Неможливо досягти стабільного благополуччя щодо інвазійних хвороб, якщо не дотримуватися гігієнічних норм утримання та годівлі тварин повноцінними кормами.

         Програмою дисципліни "Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин" передбачено вивчення морфології й біології найпоширеніших збудників інвазійних хвороб, перебігу, діагностики хвороб, які вони спричиняють, і сучасних заходів боротьби з ним.

         Від спеціалістів ветеринарної медицини значною мірою залежить охорона здоров’я населення. Йдеться насамперед про інвазійні хвороби, спільні для тварин і людей (ехінококоз, трихінельоз, токсоплазмоз тощо).

         Звертаю вашу увагу, що цестодози тварин у даних підручниках подано з подвійною назвою. Це дає можливість студентам усвідомити, що один збудник у різних стадіях свого розвитку спричиняє дві хвороби, одна з яких дефінітивним живителем, інша - проміжним. Навіть, якщо хвороба дефінітивного живителя є медичною проблемою, майбутній фахівець повинен орієнтуватись у питаннях її діагностики. Це сприяє не тільки кращому вивченню обох хвороб, але й узгодженій роботі медиків і ветспеціалістів у боротьбі із збудником зазначених хвороб.